Новини
АТ «Вінницяобленерго» – особистий кабінет, передати покази лічильника, кол-центр 0 (800) 217-217 Ніхто не забутий, ніщо не забуте!_0

Ніхто не забутий, ніщо не забуте!

08 травня 2019

У День пам’яті та примирення представники управління АТ “Вінницяобленерго” та районних структурних одиниць відвідали ветеранів Другої світової війни. Нині їх 40, з яких 16-ть - учасники бойових дій. Усі свого часу працювали в Товаристві. Енергетики привітали їх з наближенням Великого свята – Днем Перемоги у Другій світовій та 75-ої річниці вигнання нацистів з України. Також вручили подарунки, грошову допомогу, поцікавилися життям-буттям.

93-річний Олександр Єгорович Гусєв зустрів колег як завжди привітно, в бадьорому настрої, при повному армійському вишколі: підтягнутий, груди - в орденах та медалях, у руках - універсальна енциклопедія. Фронтовик - вічно молодий духом, а ще з чудовою пам’яттю та відмінним почуттям гумору. Він охоче розповів гостям з управління Товариства на чолі з директором із персоналу Віталієм Хребтієм про свою бойову молодість, перегорнув альбом зі світлинами тих незабутніх часів.

- Війну я зустрів у лютому 1944 року, в учебці Північно-Кавказького військового округу. Потім був навідником міномету 714 стрілкового полку 395 стрілкової дивізії на Першому Українському фронті. Перемогу зустрів курсантом Одеського піхотного училища. Наприкінці війни училище знаходилося у Казахстані, в евакуації. Після його закінчення у 1947 році ще довго служив в армійських лавах колишнього СРСР. Закінчив також військово-інженерну академію і до кінця 1974 року служив в армії. Загалом присвятив їй 30 років свого життя. Маю звання полковника. Хоч родом з Росії, але гордий з того, що майже більшість свого життя та праці віддав Україні, Вінниччині, яка стала мені рідною, та її гарним людям, - сказав Олександр Єгорович. - Завтра піду на урочистості до Дня Перемоги, одягну парадну форму. Запросила обласна Рада ветеранів. Поспілкуюся з фронтовиками. Це додасть мені сил та енергії. Будемо жити! І обов’язково чекаю вас, колеги, ще наступної весни, - додав на прощання герой Другої Світової.

Для 91-річного Федора Івановича Трофімова Друга світова, як засвідчив, розпочалася з неба.

- Це сталося біля клубу, куди я ще підлітком з батьками та сестричкою прийшли дивитися радянське кіно. Несподівано у небі з’явилися літаки. Як з’ясувалося - фашистські. Почали нас бомбити. Війна - це дуже страшно! Не дай, Боже, нікому і ніколи більше цього зазнати. Коли ж думаю про нинішню ситуацію, що на сході нашої країни, в Донецькій та Луганській областях, то жахаюся… Як можна було таке допустити! Як можна було не винести уроків з минулого! Переживаю за все це, дуже переживаю… Хочеться ще пожити і побачити, як там нарешті запанує мир, - з болем у серці промовив ветеран.

Низький Вам уклін і сердечна подяка, дорогі ветерани! Довголіття вам при міцному здоров’ї! А нашій країні та цілому світові – миру і добра!!!

Поділитись: