Актуальне інтерв'ю
АТ «Вінницяобленерго» – особистий кабінет, передати покази лічильника, кол-центр 0 (800) 217-217 Юрій Томашевський: “Буде саморозвиток - будуть й інновації”_0

Юрій Томашевський: “Буде саморозвиток - будуть й інновації”

10 лютого 2017

“Вчення - це вивчення правил,  досвід - це вивчення винятків”, - стверджують мудреці. Вчення,  і досвід, торкаються кожного з нас, ведуть класично по життю, мов  дві паралелі, і рано чи пізно призводять до певних результатів. У кожного - вони свої. Все залежить від кількості витрачених сил та прикладеної енергії, - погоджується один з наймолодших  директорів ПАТ “Вінницяобленерго”, директор  з інформаційних технологій Юрій Томашевський. Очолює він  цей підрозділ з  червня 2012 року. Має в підпорядкуванні  до сотні працівників. Повсякчас закликає  їх до саморозвитку і вдосконалення. При цьому наголошує, саме  айтішники - ініціатори всього нового, сучасного, що просуває вперед, веде до успіху та  прогресу. Про все це і більше читайте далі - в інтерв'ю з вимогливим, принциповим та креативним Юрієм Томашевським. 

-  Директором IT- не народжуються, ним стають. Це саме Ваш випадок. Розкажіть, які життєві моменти стали ключовими в обранні професії і, зрештою, отриманні статусу керівника ввіреного підрозділу?

- Дійсно, ще ніхто з професією не народився, нею оволодівають, прикладаючи чимало зусиль. Може хтось не повірить, але, насправді, я ще з дитинства  думав, що моє покликання - це енергетика. Напевно тому і пішов навчатися на енергетичний факультет Вінницького національного технічного університету за спеціальністю "Електричні системи і мережі". Одразу там ознайомився  з темою інформаційних технологій. Цього, насамперед, вимагало навчання, оскільки було чимало завдань,  пов'язаних  з інформаційними технологіями, зокрема, з автоматизацією в енергетиці. Тому вже з першого курсу довелося складати програми, скажімо, щодо розрахунку втрат в електроенергії.  Також було чимало робіт, пов'язаних з географічним розташуванням об'єктів, сигналізації тощо. Все це потребувало поглиблених  комп'ютерних знань. Звісно, що у підготовці магістерської роботи, яка, до речі, присвячувалась  інтелектуальній системі прийняття оптимальних рішень в актуальних енергомережах, я вже не міг обійтись без інформатики.  Однак  одразу після закінчення вузу пішов працювати за покликом, як мріяв. Перше місце роботи було в службі  релейного захисту і автоматики високовольтних електромереж. Щоправда, пропрацював там недовго. Потяг до роботи біля  комп'ютера  переважив. Тому  наступна сходинка  була в  СО “Замостянські електромережі” вже у якості інженера-програміста. У  2004 році перейшов до  управління Товариства,  в службу АСУ. Такі ось мої кроки до посади, яку нині обіймаю. Скажe, що саме в компанії ПАТ “Вінницябленерго” набрався неабиякого досвіду. Набираюся його й досі. Вчуся шодня, як на власних  помилках та  досягненнях, так  і  своїх колег.

- Напевно, інколи помилятися корисно, адже саме тоді людина робить якісь висновки, вчиться… Бо саме досвід, як казав поет,“сын ошибок трудных”...

- Саме так.  Був певний період моєї відсутності у Товаристві через сімейні обставини. Встиг попрацювати  в інших компаніях. Був  там IT-менеджером, програмістом, аналітиком комп'ютерних мереж, займався розробкою білінгових систем. Це теж певний досвід і він помічний.

- Пригадайте 2012 рік і той день, коли  вперше заступили на посаду директора з інформаційних технологій. Що хотілося одразу  переробити на свій лад, можливо, навіть докорінно змінити?

- Переробити довелося багато чого, адже цього вимагала  новостворена структура та організаційні зміни, яких вона потребувала внаслідок злиття  кількох служб, що раніше підпорядкувалися технічній дирекції.  Йдеться про підрозділи  програмного супроводу та телекомунікацій. Окремо також виділилося  адміністрування з доступом до Інтернету. Що найсуттєвіше  в цій ситуації необхідно було зробити, власне, і  досі цим займаємося, так це змінити психологію працівників. Треба розуміти, що автоматизація – не хаос. В  роботі нашого підрозділу  все має бути чітко систематизованим та логічно осмисленим. Хаотичність виключається однозначно. Комп’ютер не володіє  інтелектом і не може приймати самостійних рішень, ним управляє людина, задаючи тон, керуючи його діями. Хоча  комп’ютерні дії залишаються  на порядок вищими  по швидкості, аніж людські. Тож вимагаю від своїх  працівників не гальмувати”, мислити аналітично, виконувати завдання оперативно із глибоким знанням справи. А для цього, звісно, вони  повинні мати добру  пам'ять і здатність працювати з великою кількістю інформації. Також незамінними якостями для всіх наших співробітників, незалежно від посади, є відповідальність, організованість, стресостійкість, вміння самостійно навчатися і вдосконалюватися. Цього, насамперед,  вимагають  сучасні інформаційні технології, які не топчуться на місці, а щоденно виходять на новий і новий рівень. І ми, айтішники, маємо повсякчас  створювати програмну продукцію, а не бути простими користувачами.

- Ви взагалі по життю новатор?

- Так, новатор. Мені цікаво створювати щось цікаве, неординарне. Інша справа, що не завжди розуміють, або розуміють із запізненням. Або буває ще й так:  зрозуміли новацію, взяли її до впровадження і раптом перепона, скажімо, бюрократична.  Втім, я та працівники очолюваного мною підрозділу  не з тих, хто здається. Якщо маємо інноваційну ідею, яка, на нашу думку, принесе користь загальній справі, то намагаємося її чітко донести до вищого керівництва і колективу Товариства  та наполягаємо на її подальшій реалізації, йдемо до кінця. І якщо ідея класна, то до процесу її реалізації долучаються всі. Робота на результат – це головне.

- Які ж інновації  вже прижилися , чим нині особливо пишаєтеся і за що не соромно?

- Насамперед, це перехід наших інформаційних послуг на обслуговування бізнесу компанії, всіх тих, хто його веде. Тобто ми щодня намагаємося спростити складні процеси його ведення, автоматизувати їх. Ми – це та  служба, яка швидко та якісно взаємодіє з бізнесом  на сервіс орієнтованій платформі. От,  скажімо,  вже впроваджена нами  програма Service  DESK. Чимало наших  колег  ще досі  не зрозуміли  суті цієї новації, хоча у світі сучасних інформаційних технологій  - це не новина, а європейський стандарт. Тож нині ми намагаємося всьому персоналу компанії роз’яснювати  переваги  такої новації і всіляко підняти рівень служби, яка відповідає за її реалізацію. Щодо інших наших нових розробок та впроваджень, то їх чимало зібралося за 4 роки роботи нашого підрозділу . Щоразу звітуємо про свою роботу перед керівництвом та колективом компанії.  Скажімо, поставили минулого року завдання модернізувати телефонію, то ми його і виконали, вважаю  успішно. Поставили завдання автоматизувати телемеханіку  Бершадських електромереж – також з цим справилися. А ще була модернізація  низки  підстанцій та  чимало інших поточних справ. Якби більш кращою  була ситуація з фінансуванням інноваційних програм, то ми  багато чого б  іншого ще  впровадили.  Загалом, маємо далекоглядну концепцію.  Щонайменше - на п’ятирічку, бо бачимо, якою може бути наша компанія  у майбутньому. 

- Недалеке майбутнє – це не інакше, як прогрес і тільки прогрес. Треба йому відповідати.  Яким чином Ви  націлюєте  на нього своїх  підопічних, чого вимагаєте найбільше від них?

- Я вже казав на початку нашої розмови, що ніколи не поступлюся неорганізованим працівникам та неробам. Вимагаю від своїх підопічних читати спеціалізовану літературу, виїжджати за межі компанії, спілкуватися з професіоналами в галузі розвитку інформаційних технологій, раджу відвідувати науково-практичні  конференції. Одним словом – професійно розвиватися.  Без цього нам буде дуже  складно працювати і рухатися вперед. Я щодня не втомлююся їм повторювати, що саме айтішники мають бути взірцем сучасного спеціаліста,  першопроносцями новітньої технологічної  інформації та вчителями, які грамотно донесуть її до широкого кола користувачів. Не можна залишатися на рівні 90-их років. Прогрес і ще раз прогрес!  Це головна теза, на якій я весь час наголошую, на кожній нараді, у кожній приватній розмові. А ще я прошу своїх працівників, робити більше таких речей, які максимально можна донести до користувачів – клієнтів нашої компанії . Адже найбільша частина того, що робить підрозділ з інформаційних технологій   направлено на сучасне сервісне обслуговування клієнтів. Це завжди було і залишиться  в  наших планах.

- За підсумками Всеукраїнського конкурсу ІТ- директорів “BEST CIO 2016” Вас визнано кращим  серед кращих.  Розкажіть трохи про конкурс і що спонукало до  участі в ньому?

- Я двічі від імені нашої компанії брав участь у цьому конкурсі. Його започаткував та  проводить видання «Компьютерное Обозрение».  Цьогоріч  партнерами конкурсу виступили такі відомі світові гранди, як HPE, IBM, Check Point, NetApp. Його підтримують і вітчизняні компанії, зокрема, Avalis, De Novo и «Укртелеком». Мета конкурсу -  виявити  професійних IT-менеджерів, які чогось вже досягли впродовж року в розвитку IT технологій своїх підприємств. Конкурс  проходив  у два етапи. В його рамках необхідно було відповісти майже на 80 питань анкети. Питання на зразок, які технології використовуються, які засоби  щодо захисту інформаційно-технологічної структури, як автоматизуємо ті чи інші процеси і таке інше. Якщо спитаєте, чому я вирішив взяти участь у цьому конкурсі, то саме через запитання анкети. Вони мене заінтригували і я відповідав відверто: або у нас таке є в компанії, або у нас того ще не має, але ми прагнемо до того. Було цікаво спілкуватися з його учасниками, дізнатися, як вони працюють, що мають такого, до чого ми ще не прийшли, чому  треба ще повчитися.  І найголовніше – було дуже  цікаво,  як нас фахово оцінять. За результатами конкурсу ПАТ «Вінницяобленерго» опинилося у трійці кращих компаній паливно-енергетичного комплексу. Це  справді дуже  приємно. Я вкотре переконався: ми на вірному шляху.

- На сайті конкурсу означено основні пріоритети лідера підрозділу  ІТ ПАТ «Вінницяобленерго».  Їх там три: формування і підтримка ефективного персоналу; розвиток сервіс орієнтованої моделі ІТ та орієнтир на потреби бізнесу і клієнтів компанії. Який з них найбільш значущий для Вас?

- Важливо все в комплексі. Однак у пріоритеті  була і залишиться  перша позиція: формування і підтримка професіонального та ефективного персоналу підрозділу ІТ. Ну,  і розвиток сервіс орієнтованої моделі, про що я вже говорив. Його треба просувати.  Якість послуг насамперед.

- А яке співвідношення професійного рівня ІТ- спеціаліста нашої компанії   і його зарплати? Воно відповідає сучасним європейським вимогам?

- Це співвідношення не зовсім ще адекватне. Скажімо, до столичного рівня ми ще не дотягуємо, але над цим працюємо.  Тільки підкреслю один такий важливий момент і наші спеціалісти про нього знають: якщо зросте рівень зарплати, то, відповідно, зросте і рівень вимог, якому також треба буде відповідати на всі сто відсотків. Ще додам, нинішня сфера інформаційних технологій  - одна з найбільш привабливих для бажаючих зробити кар’єру. Кваліфікований IT-фахівець не шукає роботу, а обирає між компаніями, що пропонують високу зарплату, соціальний пакет та можливість постійно підвищувати кваліфікацію, також будувати успішну кар’єру.

- Якби Вам сьогодні сказали, що від нової ІТ- ідеї Юрія Томашевського  та  його команди світ завтра стане кращим, то щоб Ви запропонували?

- На це запитання у мене така відповідь, напевно, нестандартна для IT-директора. Я належу до того покоління, яке встигло пожити без інформаційних технологій  та  з ними. І з їхньою появою світ став не кращим, бо вони ускладнюють життя, ставлять складні завдання, і вимагають нестандартних рішень та дій. Разом з тим, вони впорядковують життя людей, яких так багато і вони всі  такі різні. Тому без конфлікту між людьми  і сучасними інформаційними технологіями  у світі не обходиться. А так хочеться жити без конфліктів! Тому ще раз повторюся, аби світ став кращим, треба міняти психологію людську. Щоб людина розумна була  менш корисливою і тоді всім всього вистачить, у тому числі й на розвиток інформаційних технологій.

- Кілька слів про Вас, як людину. Чим живете поза роботою, чим захоплюєтеся, чи маєте хобі,  як загалом проводите свій вільний час?

- Живу роботою і своєю родиною, зокрема, життям своєї маленької донечки, якій лише трохи більше року. Вона  і є моє найбільше хобі. Захоплююсь своїми друзями, з якими разом полюбляю проводити вільний час. Частенько їздимо, в основному у вихідні дні, порибалити разом, пограти у волейбол, більярд. Радіємо, коли під час відпустки вдається потрапити з лижами в гори. Але дружині більше подобається море, тому іноді й там буваємо.

- Ну, і насамкінець розмови - Ваше  побажання колегам …

- Кажу працівникам свого підрозділу  і всім колегам Товариства – самовдосконалюйтесь, шановні! Ми не повинні зупинятися на досягнутому. Інновацій без саморозвитку не буває. А ще прохання – більше прислухатися і розуміти, як багатьом здається, таких незрозумілих і загадкових  айтішників.  Нас просто треба правильно зрозуміти і тоді все буде добре.

Поділитись: