Чому не можна швидко відновити пошкоджене терористами з рф енергетичне обладнання

Пояснюємо просто і чесно

Від початку повномасштабного вторгнення рф систематично нищить енергетичну інфраструктуру України. Проте ми, як оператор системи розподілу, не можемо оприлюднювати, куди саме були влучання — це питання безпеки. Через це споживачеві інколи здається, що енергетики «марнують час», коли застосовують графіки погодинних відключень. Насправді ж за кожним таким рішенням стоїть складна технічна робота і чітка відповідальність за стабільність енергосистеми.

Сьогодні пояснюємо, чому неможливо швидко, за кілька днів від прильоту, відновити пошкоджене ракетами, «шахедами» або їхніми уламками обладнання.

Етапи відновлення: від локалізації до запуску резервів

Коли на об’єкті енергосистеми виникають пошкодження, все починається з оперативного реагування, звісно після відбою повітряної тривоги (люди це найцінніше) коли це буде безпечно :

1. Енергетики локалізують місце ураження та виконують заходи для забезпечення безпечної (з точки зору електробезпеки) роботи ДСНС.
2. ДСНС гасить пожежі, якщо вони виникли та обстежує уламки небезпечних предметів.
3. Дефектування: фахівці детально обстежують все обладнання, яке було в зоні ураження та визначають масштаби руйнувань.
4. Виконання оперативних перемикань по завчасно розробленим планам дій по перезаживленню споживачів від резервних ліній будь яких класів напруги і джерел.
5. Розбір завалів, демонтаж та очищення території.

Поки споживачі живляться резервними маршрутами, триває планування повного відновлення пошкодженого обладнання.

Чому обладнання не можна замінити миттєво?

Є кілька шляхів отримання нового або підмінного обладнання:

• Аварійний запас оператора системи розподілу (обленерго).
• Допомога від ОСР, які долучилися до Меморандуму про взаємодопомогу (5ть ОСР).
• Допомога від Міністерства енергетики України.
• Гуманітарні поставки від міжнародних донорів.

Якщо ж потрібного обладнання немає в аварійному запасі, тоді:

• розробляється проєкт реконструкції,
• проводяться тендерні закупівлі,
• обладнання виготовляється виробником під конкретні технічні параметри.

Унікальність кожного об’єкта — головна причина затримок

Більше 70% обладнання підстанцій класу напруги 35–110 кВ не є масовим або серійним продуктом. Його не можна купити в магазині. Кожен трансформатор, вимикач чи роз’єднувач виготовляються під конкретний об’єкт, де враховується:

• кількість населених пунктів у зоні живлення;
• навантаження та топографія місцевості;
• вимоги до потужності та параметрів роботи;
• тип і рік встановлення попереднього обладнання.

Додамо, що частина трансформаторів в Україні — ще радянського виробництва, а отже їхні аналоги сьогодні не випускаються.

Саме тому скласти універсальний запас «на всі випадки» — технічно неможливо.

Чому аварійний запас не може бути безмежним

Міністерство енергетики України вже збільшило нормативи аварійного запасу на 25%, однак повністю передбачити, яке саме обладнання наступного разу буде уражене, — нереально.

Аварійний запас формується так, щоб забезпечити можливість швидкого створення резервної схеми живлення, а не для масштабної реконструкції розбитих підстанцій.

— Ми повинні розуміти, що старого запасу міцності та надійності, резерву, стало значно менше. Такої міцності, як до 2022 року, енергосистема досягала не рік і не два, а майже за всю свою історію. Відновити все зруйноване лише за ці чотири роки, під постійними ударами рашистів, — неможливо. Але відновити ті критичні елементи, які дозволять пройти наступний опалювальний сезон, — реально.

Так, трансформатори й автотрансформатори залишаються найбільш дорогим та унікальним обладнанням підстанцій — їх швидко виготовити важко не лише в Україні, а й за кордоном. До цього додається логістика: доставити трансформатор вагою у сотні тонн — технічно складно.

Однак крім трансформаторів є ще величезна кількість обладнання, яке теж критично важливе: роз’єднувачі, силові вимикачі, трансформатори струму — усе це має бути в наявності у великих обсягах. Тому всі енергетичні компанії переглянули свою номенклатуру аварійного запасу й поповнили її тими позиціями, що найчастіше уражалися взимку. Якщо пошкоджень буде більше — ми будемо більш підготовлені. І так само діють інші оператори системи, - пояснює Юрій КАСІЧ,  Генеральний директор АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО».

Тож, швидке відновлення енергетичних об’єктів у нинішніх умовах — це надто важка місія не через байдужість, а через технічну реальність:

• обладнання унікальне і нестандартне;
• його не виробляють масово та не зберігають на складах;
• виготовлення та доставка тривають місяцями;
• робота з резервними схемами — складна, але необхідна;
• удари ворога тривають щодня.

Попри всі виклики, енергетики 24/7 роблять усе можливе, аби світло в домівках українців поверталося якомога швидше. Ми працюємо, щоб енергосистема вистояла — і вона вистоїть!!