
«Звільняючи Херсонщину, загинув кіборг, наш Герой, наш Захисник — 47-річний Микола Кравцов з Оратівської громади на Вінниччині».
Так про цю тяжку втрату земляків у вересні 2022 року сповістила селищна голова Галина Лошак: «Микола Анатолійович з листопада 2014 року по вересень 2015-го проходив службу в зоні АТО. Мужньо боронив українську землю від московських окупантів на сході нашої держави — в Донецькій та Луганській областях. Обороняв Донецький аеропорт. Сотні разів бачив пекло війни, але щиро вірив у Перемогу... Наш мужній Герой! Не пробачимо. Не забудемо...»
Ця звістка стала потрясінням і для колективу енергетиків, де Микола Анатолійович працював з 1 березня 2016 року електромонтером з експлуатації розподільних мереж ІІІ групи СО «Вінницькі східні електричні мережі», Оратівської дільниці.
З початком повномасштабного вторгнення для Миколи Кравцова не могло бути іншого вибору — це був новий заклик до бою. Уже 25 лютого 2022 року, одним із перших, він добровільно вирушив на захист рідної країни. Цього разу — у складі військової частини А2980, з позивним «Кіборг».
І знову — на передовій. Цього разу — з побратимами, молодшими за нього. Старший солдат Микола Кравцов разом із ними пройшов нові, пекельні дороги війни. Він був для молодих воїнів прикладом — навчав, підтримував, оберігав. Разом із ними брав участь у багатьох переможних боях.
Його останній бій за Україну відбувся 7 вересня 2022 року. Під час ворожого артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Тернові Поди Миколаївської області Микола Анатолійович зазнав численних важких поранень. Того ж дня він помер у Миколаївській міській лікарні.
Про трагедію першою дізналася дружина — їй зателефонував побратим, Володимир. Повідомив про важке поранення, про шпиталь, де лікарі боряться за Миколине життя. Двоюрідний брат Миколи, Віталій, одразу вирушив до Миколаєва з надією, що і справді все обійдеться. Та, на жаль, сталося найгірше…
В останню дорогу Миколу Анатолійовича Кравцова 10 вересня. Чи не весь Оратів і Новоживотів — усі, хто його знав, любив і шанував. На тлі прощальних квітів виблискували його численні бойові нагороди та відзнаки:
• відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»;
• нагрудні знаки: «За оборону Донецького аеропорту», «За вірність народу України», «За взірцевість у військовій службі II ступеня», «За взірцевість у військовій службі III ступеня», «Ветеран війни — учасник бойових дій»;
• пам’ятні знаки: «За оборону Донецького аеропорту 242 доби», «Учасник АТО», «Генерал армії В. Ф. Маргелов».
Усе це сьогодні з глибокою шаною й любов’ю зберігають його дружина Вікторія та доньки — Альона і Анна.












