НАШІ ВЕТЕРАНИ. ВОЛОНТЕР З ПОЗИВНИМ «ГРИГОРОВИЧ».

Сергій ШАЙГОРОДСЬКИЙ пропрацював черговим електромонтером з обслуговування підстанції ПС 110/10 "КС Іллінці" 35 років. А коли вийшов на заслужений відпочинок – не змирився з пенсійним спокоєм і з першого дня повномасштабної війни почав активно волонтерити. Вже 40 разів Сергій Григорович виїздив на передову до наших Захисників. На самісінький «нуль»! Попасна, Бахмут, Куп’янськ, Херсон, Запоріжжя… Де тільки не був! Везе до воїнів ЗСУ все необхідне – по потребі.

«Будь-яка передача з дому для них неабияка радість, а для мене – втіха. Щасливий, коли довіз і що зігрів їм трохи, як то кажуть, душу. Вони ж мені усі стали рідними! Постійно чекають «Григоровича». Такий тепер маю позивний. І я вже не можу до них не їздити. Треба допомагати, підтримувати. А як інакше, коли в країні страшна біда?» - розповів ветеран.

Для поїздок Сергій Григорович використовує власний транспорт. Сам кермує. У далеку дорогу, здебільшого, відправляється один, аби не наражати на небезпеку інших.

«Я вже пожив, дочекався онуків, а от молодшим за мене хлопцям - ще жити і жити. Їх і так стільки гине у тому пеклі! Не так давно разом з черговим вантажем довозив до служби кількох наших земляків – Макса Камінського, Сергія Небожака … Вже нема! Герої! Поклали свої життя за Україну… Серце рветься на шмаття від того болю… Тож їздив і далі їздитиму, хоч би що!» - поділився наболілим Сергій Григорович.

Кожна поїздка для нього – то надзвичайний ризик. Можна потрапити під обстріли чи застрягнути десь у дорозі. Та це не зупиняє чоловіка. Ось знову збирається. На Пасху планує доставити хлопцям щедрих святкових кошиків. «Хай вкотре відчують, наскільки вони нам дорогі та як за них моляться рідні, як чекають повернення додому живими і неушкодженими, дякуючи за спокій усіх, хто в тилу», - додав волонтер.

«Людина великого серця! Добрячий, небайдужий, відчайдух! Справжній і неповторний наш Григорович! Таким і сина свого виховав»,– відгукуються про ветерана колеги - працівники Іллінецької дільниці Вінницьких східних ЕМ, зокрема, старший диспетчер Богдан Гайдик. – «Знаючи про його скромну вдачу, бо ніколи ні про що не просить, підтримуємо, чим можемо, допомагаємо з формуванням вантажу та зборами у дорогу. Ось і цього разу підготували для воїнів посилки до Великодня. Щодо сина Сергія Григоровича, Івана Шайгородського, то він також воює на «передку». Пішов добровольцем. Не залишився у благополучній Данії, де майже десять років був на заробітках і проживав з родиною. Такий як і батько – НЕБАЙДУЖИЙ! І коли рідна країна у вогні – ВОНИ не можуть стояти осторонь».

САМЕ НА ТАКИХ, САМОВІДДАНИХ, І ЗЕМЛЯ НАША ТРИМАЄТЬСЯ! І САМЕ ЗАВДЯКИ ТАКИМ – БУДЕ ПЕРЕМОГА ТА УКРАЇНА!