Кращий пам'ятник Небесній Сотні — наші справи та Незалежна Україна
17 лютого 2016 року у Літині на території місцевих електричних мереж пройшов мітинг-реквієм та відкриття стели пам'яті Героям Небесної Сотні. Захід відбувся за кілька днів до офіційного відзначення в Україні Дня Героїв Небесної Сотні (20 лютого) та подій дворічної давності під час Революції Гідності на Майдані у Києві. Його організатори, а також ініціатори створення монумента - колектив Літинських ЕМ на чолі з директором Борисом Токарем.
Участь у події взяли генеральний директор ПАТ “Вінницяобленерго” Андрій Поліщук, керівництво району, учасники Майдану, воїни АТО, представники місцевого священництва, трудових колективів і громади.
Право відкрити стелу пам'яті Героям Небесної Сотні надали Андрію Поліщуку, а також першому заступнику голови Літинської РДА Ларисі Кримковській, голові Літинської районної ради Віталію Мельнику, селищному голові Літина Анатолію Бичку. Все це відбувалося під звуки жалобної пісні «Плине кача…», що стала неофіційним гімном «Небесної Сотні».
Згодом прозвучали вірші учениці Селищенської ЗОСШ I-III ст. Ірини Майданевич. Авторські рядки юної поетеси відтепер викарбовано і на стелі: “Небесна сотня журавлями летить у сині небеса. У пам'яті навіки з нами цвіт нації, її краса”.
Після освячення монумента кожен зміг покласти квіти до підніжжя пам'ятника. Ніхто не хотів розходитися в цю урочисту мить, тому говорили і говорили про героїв, ніби вони зовсім поруч, а не відлетіли лелеками у вічність.
- Дорогі друзі! Маємо честь бути тут в пам'ять Героїв Небесної Сотні, які показали приклад та розкрили нам очі, що в Україні можна жити по - іншому, краще, ніж колись, з пануючим народовладдям та європейською демократією. Без зброї, але з непереборною вірою в Україну та Бога вони вийшли на Майдан. Прагнули Перемоги і нас до того закликали. На жаль, Майдан ще не переміг остаточно. Бачимо його продовження на Сході нашої держави, де хлопці з Майдану нині несуть свою службу. Нехай ця стела відтепер нагадуватиме усім нам як про полеглих за Свободу, так і про живих. Нехай закликає всіх до совісті та честі, - звернувся до присутніх голова Літинської районної ради Віталій Мельник.
- Нас тут зібрав спільний біль, який вже ось два роки носимо у серці, а він ніяк не вщухає. В Україні не повинно бути поділу на Схід чи Захід, не повинно бути понять “вінницький” чи “франківський”, “полтавський” чи “львівський”. І події на Майдані довели, що ми єдині. Низько вклоняюся перед подвигом наших Героїв. Також пишаюся, що у нашому Товаристві є колектив небайдужих та щирих людей, колектив Літинських електромереж на чолі з Борисом Токарем. Вони в дійсності довели, що патріоти, довели не словом, а ділом. Пишаюся вами і тими, хто допоміг увічнити пам'ять і звести цей монумент. Слава Героям і Україні! - наголосив генеральний директор Товариства Андрій Поліщук.
- Я особисто та мільйони з нас спостерігали за тим масовим героїзмом, який здивував увесь світ, який не можна виміряти ніяким приладом та описати словами. На Майдані я спілкувався з датським журналістом і він казав, що був в усіх гарячих точках планети, але такого, як на Майдані не бачив ніде. То був героїзм еталонного характеру і найкращим пам'ятником тим хлопцям має стати нова, світла, європейська та заможна держава Україна. Ми поки у глибокому боргу перед Героями, - сказав учасник Революції Гідності, директор Уладівської ЗОСШ I-III ст., вчитель історії Олександр Масний, син якого, В'ячеслав, був серед поранених на Майдані. Хлопця від смерті врятувала каска - ще один символ тих буремних подій.
Після хвилини мовчання літинчани довго ще клали квіти до підніжжя монументу.
- Його не випадково розміщено прямо у центрі Літина, біля дороги, якою щодня ходитимуть люди і який не можна оминути. Ті хлопці, що поклали свої голови на Майдані у Києві і досі кладуть їх на Сході країни - справжні Герої. Їх не можна забувати. І те, що ми зробили - це лише крихта нашої вдячності, нашої пам'яті про них. Вони достойні значно більшого. Над виготовленням стели я працював лише тиждень, більше виношував ідеї спільно з Борисом Токарем, а також своєю дружиною Людмилою Пивовар та її учнями. Так хотілося показати тих лелек, що вони летять і летять у вічність, і ніколи не впадуть додолу. І, головне, щоб про них пам'ятали наші діти, онуки, - розповів вже після відкриття стели безпосередній виконавець роботи з її виготовлення та встановлення Володимир Пивовар.
Тож не забуваймо Героїв, які поклали свої голови за майбутнє України та її державності. Нехай пам'ять про невинно убієнних згуртує усіх нас, примножить силу та волю й додасть рішучості та наснаги у прийнятті виважених і мудрих рішень задля блага прийдешніх поколінь у вільній та незалежній, європейській і розвиненій державі Україна. Слава Героям!
