![АТ «Вінницяобленерго» – personal account, transmit meter readings, call center 0 (800) 217-217 Трохи знань із історії енергетики_0](/sites/default/files/styles/420x/public/2024-07/3a3b3570-6046-4e3c-8db0-27efd6ef3c9e.jpg?itok=MTQ9qB_J)
Трохи знань із історії енергетики
У 1889 році угорець, випускник Віденського технічного універсітету Отто Тітус Блаті (1860-1939), працюючи на заводі «Ганц» (Ganz) в м. Будапешт, Угорщина, запатентував свій «Електричний лічильник для змінних струмів» (патент Німеччини № 52.793, патент США № 423.210). Як описується в патенті: "Цей лічильник, по суті, складається з металевого обертового тіла, такого як диск або циліндр, на який діють два магнітних поля, зрушені по фазі один щодо одного.
Цей зсув фаз є результатом того, що одне поле створюється головним струмом, в той час як інше поле утворюється за рахунок котушки з великою самоіндукцією, між якими вимірюється споживана енергія. Однак магнітні поля не перетинаються в тілі обертання, як у добре відомому механізмі Ферраріс, а проходять крізь різні його частини, незалежно одне від одного".
З таким пристроєм Блаті вдалося досягти внутрішнього зміщення фаз майже рівно на 90°, тому лічильник відображав ват-часи більш-менш коректно. У лічильнику використовувався гальмівний електромагніт для забезпечення широкого діапазону вимірювань, а також був передбачений циклометричний регістр. У тому ж році компанія «Ganz» приступила до виробництва.
Перші лічильники кріпилися на дерев’яній основі, роблячи 240 оборотів в хвилину, і важили 23 кг. До 1914 року вага знизилася до 2,6 кг.