Наш обов’язок — пам’ятати, допомагати, підтримувати

Є речі, про які важко говорити без тремтіння в голосі. Але мовчати — ще важче. Бо мовчання — це забуття, а забути ми не маємо права.

За нашу незалежність, за мирне небо, за можливість жити, працювати, обіймати рідних — своє життя віддали 13 енергетиків АТ «Вінницяобленерго». Вони були не лише колегами, а й друзями, синами, батьками. Їхні обличчя — назавжди в нашій пам’яті. Їхня жертва — у нашій совісті.

Війна забрала в когось єдиного сина. У когось — опору в житті. Осиротіли діти, зболені матері носять у серці вічну рану, що ніколи не загоїться. І в цьому горі немає чужого болю — лише наш спільний.

У Міжнародний день сім’ї ми навідали родини наших загиблих Героїв. Це не просто данина традиції — це наш довічний обов’язок. Висловити вдячність, зігріти добрим словом, допомогти в тому, чим можемо. Ми несемо перед цими родинами відповідальність — людську, моральну, емоційну.

Наші Герої житимуть у пам’яті Товариства, в серцях колег і у справах, які ми робимо щодня — для сильної, незалежної України. А їхні родини — це тепер наша родина, яку ми будемо підтримувати завжди.

Вони загинули за нас. Ми живемо — за них.

Пам’ятаємо. Шануємо. Підтримуємо.