Як працівники Вінницьких східних електромереж тримають свій фронт волонтерства

З початком повномасштабної війни в Україні слово «волонтерство» набуло нового значення. Це вже не просто прояв доброї волі — це життєво необхідна підтримка для наших Захисників. Навіть ті, хто раніше не мав до цього діла, долучилися. Адже нині кожен із нас — боєць. Хтось — у окопі, хтось — з термосом борщу, хтось — із турнікетом чи дронами.

І саме такими — небайдужими, рішучими й згуртованими — є працівники СО «Вінницькі східні електромережі».

Колектив активно підтримує мобілізованих колег, які нині захищають державу. Таких сьогодні 13. Щомісяця збираються кошти, закуповуються найнеобхідніші речі. Генератори, інвертори, акумулятори, турнікети, теплові грілки, тактичне спорядження, ліки, продукти — список допомоги довжелезний. І кожен пункт у ньому — це не просто речі, а краплі надії та підтримки нашим воїнам.

Окрема подяка — пенсіонеру Сергію Шайгородському. Понад 35 років він пропрацював черговим електромонтером на підстанції, а на пенсії став волонтером, який вже близько пів сотні разів особисто доправляв допомогу на передову — у Попасну, Бахмут, Херсон, Куп’янськ, Запоріжжя. Його авто знає шлях до нуля краще за будь-яку навігацію.

Не менш активний — Сергій Вознюк, контролер енергонагляду Оратівської дільниці. Він постійно возить гуманітарні вантажі на Донеччину у співпраці з волонтерською організацією.

Працівники Липовецької дільниці ще у перші дні війни зібрали кошти на потужний стабілізатор напруги для системи ППО, а згодом — на автомобіль для ЗСУ. Також вони забезпечили захисників військовими аптечками, спорядженням і навіть виготовили понад сотню буржуйок і натівських ліжок для передової.

На Погребищенській дільниці волонтерство набуло системності: з 2024 року тут офіційно діє постійна ініціатива допомоги ЗСУ. За цей час зібрали понад 437 тисяч гривень, за які придбали дрони, засоби РЕБ, антени, автомобіль. Крім того, працівники власноруч нарізали понад 250 кг шрапнелі для скидів FPV-дронів, а жіноча частина колективу — випікала смаколики, щоб передати не тільки калорії, а й частинку домашнього тепла.

Велика робота — і велике серце. Бо волонтерство — це не лише про допомогу. Це про людяність, про відповідальність, про віру в Перемогу. СО «Вінницькі східні ЕМ» показує, що тил — це не місце, а стан душі. І такий тил — непереможний.

Разом до перемоги!