Новини
АТ «Вінницяобленерго» – особистий кабінет, передати покази лічильника, кол-центр 0 (800) 217-217 АНДРІЙ ПОЛІЩУК: «У ДЕНЬ ВІДКЛЮЧЕННЯ ВОДОКАНАЛУ Я ТЕЛЕФОНУВАВ УСІМ – І МЕРУ, І ГУБЕРНАТОРУ… НЕ ВІДПОВІДАЛИ. ЛИШЕ ВВЕЧЕРІ ПОТРАПИВ ДО СКАЛЬСЬКОГО…»_0

АНДРІЙ ПОЛІЩУК: «У ДЕНЬ ВІДКЛЮЧЕННЯ ВОДОКАНАЛУ Я ТЕЛЕФОНУВАВ УСІМ – І МЕРУ, І ГУБЕРНАТОРУ… НЕ ВІДПОВІДАЛИ. ЛИШЕ ВВЕЧЕРІ ПОТРАПИВ ДО СКАЛЬСЬКОГО…»

29 листопада 2019

Свиняча голова на паркані «Вінницяобленерго». Ще одна – на паркані перед будинком генерального директора – Андрія Поліщука… Це мало б символізувати тваринну сутність. Так пояснюють свою поросячу «інсталяцію» активісти із національних дружин Вінниччини. Хоча під час президентських виборів такими ж свинячими головами вони зустрічали тодішнього президента Петра Порошенка – нагадували про «справу Свинарчуків»… 19 листопада «нацдружини» під обленерго провели акцію протесту. Вимоги: «Публічне вибачення «пана» Поліщука за свої дії та припинення терору міста постійними відключеннями світла водоканалу за борги». Кілька десятків активістів із запаленими фаєрами та банером «Поліщука за грати!» зробили кілька сутичок із поліцією, поїхали додому до гендиректора обленерго, розілляли під воротами кров, розписали паркан та ворота, і розійшлися… Лідер вінницьких «нацдружин» Андрій Вербецький заявляв, що нібито «за п’ять тисяч доларів Поліщук замовив його побиття»… Минуло два тижні. Вода в крані є. Суд зобов’язав водоканал сплатити борг – майже 26 мільйонів грн, а тим часом постійна комісія обласної ради вирішила преміювати керівника водоканалу – 40% від посадового окладу «за виконання фінансового плану». Та кілька днів інша новина затьмарює попередні: називають нового потенційного власника компанії «Вінницяобленерго» - Петра Порошенка. П’ять років тому він позичив нинішньому власнику – Костянтину Григоришину 50 мільйонів доларів, а тепер вимагає їх повернення корпоративними правами – 50% акцій. От тільки свої енергетичні позиції у Вінниці Костянтин Григоришин здавати не збирається – юридично «заморозив» акції… Про все це - в ексклюзивному інтерв’ю із генеральним директором «Вінницяобленерго» - Андрієм Поліщуком. Вперше погодився розповісти про політичний підтекст конфлікту із водоканалом, кров під воротами, 1,6 млн євро за світло для австрійського інвестора та після чого не віддзвонює міський голова Сергій Моргунов.

«Водоканал вимикали 13 разів тільки цього року»

- 9 жовтня обленерго відключило водоканал за борги, а 19 листопада вам принесли свинячу голову… Хто був вдома, коли «нацдружини» вам її принесли?

- Нянечка. І я, і дружина були у відрядженні. Чомусь всі акції проти мене влаштовуються саме тоді, коли я не у Вінниці. Вони ж і в ніч на 17 жовтня додому теж приходили. Вночі підкралися, тихенько розписали ворота - «Криса Григоришина», облили паркан кров’ю, накидали якихось кісток… Не знаю, чим це змивати…

- Ви були попереджені про непроханих гостей?

- Перший раз – ні. Діти зранку вийшли їхати в школу, а там все залито якоюсь кров’ю, закидано кістками. Звісно, всі були шоковані… Цього разу було відомо (у соцмережах вони самі написали, що йдуть до мене додому), то встигли вивезти дітей, викликали охорону – вони стояли і дивилися, як «активісти» розмальовують паркани. Ще будемо розбиратися з цим питанням. До речі, викликали й поліцію. Приїхала рівно через п’ять хвилин після того, як вони пішли.

- А відеокамери є?

- Відеокамери все зафіксували. Дружина звернулася до правоохоронних органів із відповідною заявою – відкрито кримінальне провадження. Подивимося, як будуть розгортатися події.

- З ватажком вінницьких «нацдружин» Андрієм Вербецьким знайомі?

- Ні. Його я бачив на відео – він залазив на мій паркан і щось знімав на телефон, мабуть, для звіту, камери зафіксували… Наші колеги чули, як після акції протестувальники між собою говорили, казали, що за «протести» під обленерго та «Рошен» їм на картку мали кинути по п’ять тисяч. Але ж я цього стверджувати не можу.

- Протестувальники під обленерго прийшли із банером «За грати Поліщука!»…

- Я не розумію: за що?! Ну, як не розумію - розумію, що це акція, в якій є ляльковод.

- Вам вимоги залишили?

- Як розповіли колеги, то я маю звільнитися, скласти депутатський мандат і вибачитись перед вінничанами. Напевно, за те, що водоканал не платить за використану електроенергію, чи за недолуге керівництво комунальним підприємством або небажання місцевої влади віддати борги водоканалу, щоб той мав можливість розрахуватись за електроенергію? Не кажу вже про дотації водоканалам, як роблять в інших містах України. За це я маю вибачитись?!

- Водоканал виглядає жертвою, а ви тероризуєте Вінницю. Принаймні, саме так це сприймається багатьма вінничанами. Але ж борг водоканалу тягнеться роками. Раніше ви не вимикали світла, вам не несли свинячі голови. Чому досі не було такої реакції? Бо була інша влада і були інші домовленості?

- Водоканал вимикали разів 13 тільки цього року. Але раніше не доходили до глобального відключення: відключали «підкачки» водоканалу, їхні господарські споруди і тому подібне. Але це не було настільки болюче.

- І про це не знали. Принаймні, жителі Вінниці.

- Влада знала. Водоканал попереджували за 10 днів, офіційно інформували на своїх ресурсах та сторінці у соцмережі. Ми вступали в перемовини.

- Влада області та міста у жовтні обіцяла погасити частину боргу. Мова йшла про 12 мільйонів.

- Давайте розберемося: що значить влада віддала борг? Міськвиконком виділяє частину коштів з бюджету кому?

- Водоканалу для погашення боргу перед обленерго.

- Ні! Неправда. Наприкінці 2015 року на сесії обласної ради протягнули одне рішення, йшлося про борг держави перед водоканалом – 90 мільйонів за різницю в тарифі. Цей борг передали відповідно майже 30 і понад 60 мільйонів – на облтеплоенерго та міськтеплоенерго відповідно. Вони цими грішми закрили питання заборгованості за газ. Не за електрику! А тоді, на початку 2016 року, борг водоканалу перед нами становив трохи більше 3 млн грн.

Тобто два комунальних підприємства за газ живі гроші не сплатили, а їхні борги закрили заліком – грішми водоканалу. А вже перед водоканалом ці підприємства розписали борг. А тепер міськтеплоенерго і облтеплоенерго кажуть, що ці гроші водоканалу повернемо через 10 чи 20 років. Я тоді кричав про те, що так робити не можна… На жаль, це був кінець року, я захворів і на ту сесію облради не потрапив, а це питання протягнули. По суті, водоканал віддав свої гроші іншим комунальним підприємствам, а сам залишився у боргах.

Але все це подається під соусом, що міська рада виділяє кошти для розрахунку з обленерго. Це ж не так! Міська рада виділяє кошти для розрахунків з водоканалом за борги тепловиків: міське комунальне підприємство отримує від бюджету кошти для розрахунку із своїми боргами перед іншим комунальним підприємством - водоканалом, а водоканал, у свою чергу, вже розраховується з обленерго за своїми боргами. І ніяким чином це не значить, що міська влада виділяє кошти на погашення боргу за електроенергію. Вони розраховуються за свої борги! В інформаційному полі йде просто підміна понять. Оце мене й обурює. А потім ще у пресі пишуть, що «мер не допустив відключення міста від водопостачання». Може, ви спочатку віддасте свій борг водоканалу?…

- Борг водоканалу перед енергетиками – 51, 5 мільйона. Це з 2016 року?

- Так. На початку 2019 року борг водоканалу становив 68, 7 мільйона грн, але деякі розрахунки пройшли. У нас була угода щодо реструктуризації боргу, яка укладена на поточний рік: щомісячний платіж – близько 5,2 млн грн. Станом на 1 жовтня було сплачено лише 2 млн грн – це за дев’ять місяців! Після відключення у жовтні-листопаді сплачено ще 15,2 мільйона. Очікуємо у грудні ще один платіж у 5,2 млн грн.

А з наступного року я погодився укласти нову угоду – майже по 2,2 мільйона щомісяця. Але ще до останніх домовленостей компанія «Вінницяобленерго» звернулась до суду – про стягнення 27 млн грн за угодою. Суд ми виграли. Але незважаючи на це, ми готові знову на компроміс щодо подальшого розстрочення боргу та нових переговорів.

- Чи готові до нових переговорів працівники обленерго, адже борги водоканалу можуть вплинути на їхні зарплати? Наскільки відомо, були затримки із зарплатою.

- Були проблеми. Не вистачало грошей. Але ми викручувалися… Обленерго в боргах – 40 млн. Не можу вилізти з кредитів – постійно винні банку, сплачуємо величезні відсотки – 2,3 млн тільки за цей рік, і це без урахування листопада і грудня. А нам винен водоканал… І за це я теж маю вибачитись?! Хіба що перед своїм п’ятитисячним колективом. Так і живемо…

- Андрію Леонідовичу, а вас просила влада не відключати водоканал?

- Із режиму переговорів ми не виходимо. Але… У день відключення водоканалу, 9 жовтня, я телефонував усім – не відповідали. Ні міська влада, ні обласна. Лише ввечері потрапив до Скальського…

- Дзвонили, щоб домовитись про погашення боргу?

- Так. Бо усі попередні домовленості стали порожніми обіцянками. Підписані угоди – не виконувались.

- Суд компанія «Вінницяобленерго» виграла. Що далі?

- Можемо подати звернення до виконавчої служби – заблокувати рахунки. І витягти свої гроші, цим поставити водоканал на коліна. Але це точно вже викличе суспільний резонанс. Це по-перше. По-друге, у нас є домовленості - я завжди тримаю своє слово. Ми потиснули руки і з Моргуновим, і зі Скальським. Знову домовились про реструктуризацію боргу. Судовий процес почався ще до домовленостей із владою. Але якщо нас знову надурять, вимушені будемо звертатися щодо примусового виконання судового рішення.

Борг водоканалу розпишемо на два роки. Звісно, водоканал погоджується. Адже це буде за схемою, коли з бюджету області та міста будуть повернуті їхні борги, а вони у свою чергу розрахуються із нами.

- На вашу думку, кому було б вигідно забрати в області комунальне підприємство «Вінницяводоканал» і передати на баланс у місто?

- З водоканалу області належать «стіл, стілець і печатка». Усе каналізаційне обладнання, тобто все фізичне майно, - належить місту.

Раніше водоканал справді був обласним підприємством, до складу якого входили міський та районні водоканали. Районні - тепер на балансі громад. Але в області залишився фактично міський водоканал, який постачає воду та надає каналізаційні послуги на місто Вінниця – 98%. А борги підприємства – в області. Питання передачі водоканалу місту «качається» давно. Наскільки я знаю, є обладнання, яке знаходиться за Вінницею, але воно ж працює на місто. Міська влада говорить, що не братиме те, що за межами Вінниці. Мені не зрозуміло: як можна розділити цілий майновий комплекс?

«Моргунов запевняв,що це не він»

- Ситуація із водоканалом - це політика?

- Не знаю, як це назвати. Вважаю, що у господарських відносинах політика зайва.

- Якщо я не права, то виправте: початком інформаційної атаки на Поліщука стало відключення від електрики міськвиконкому. Це було влітку. І от тоді почалося: «Що собі дозволяє Поліщук?!»

- Улітку в державі відбулися незрозумілі рухи: Коломойський виграв суд, враховуючи усі ці фактори, злетів тариф і, відповідно, з’явились борги. Але одразу слід уточнити: відключили не ми – відключила Енера. Треба розділяти обленерго і Енеру. З початку 2019 року обленерго більше не постачає електроенергію. Якщо говоримо про борги водоканалу, то це борги за попередній період. Сьогодні всі господарські питання щодо постачання електроенергії - це до Енери. Бо з 2019 року законом заборонено нам продавати електроенергію – ми лише транспортуємо. У нас в області є понад 200 постачальників електроенергії. Тобто, будь ласка, вибирайте будь-якого.

До речі, жоден постачальник не хотів брати водоканал із його боргами, це просто керівництво області вмовило керівництво Енери постачати водоканалу електроенергію. Бо водоканал оголосив тендер, а ніхто не заявився, і тендер був проваленим. За переговорною процедурою Енера все ж таки уклала договір на постачання. Але ж за умовляннями! Нікому такий проблемний споживач не потрібен. Водоканал мав укладати договір на поставку електроенергії із «постачальником останньої надії», а там тариф, як мінімум, на 50 копійок дорожчий. Відповідно б виросла ціна на воду для вінничан. Якщо не помиляюсь, то електроенергія в затратній частині тарифу займає левову частку.

Власне, у багатьох областях саме так і трапилось – тариф на воду таким чином подорожчав. І навіть після цього місцеві влади там дотують водоканали напряму. Не так, як у нас відбулося: за складною схемою, а віддають свої ж борги. Подібна з вінницькою ситуацією ще є у Луганську, і там проблему вирішують спільно із владою.

- Повернемося до кабінетів міськвиконкому. Там теж заборгували за світло?

- Дійсно, влітку підняли ціну на електроенергію. Якщо я не помиляюсь, бюджетні організації не можуть сплачувати тариф, якщо він піднявся більш ніж на 10%. Нібито. Але трапилось дивне: оплатили усі бюджетники області, районів. Причому, та сама міська влада оплатила за школи, за садочки, а отут вперлися: «Не будемо платити ні за міськвиконком, ні за міськсвітло». Але вкотре повторюсь: обленерго - лише транспортна компанія. Нам дали доручення відключити - ми мусимо це зробити.

- А якщо не відключите?

- Тоді вся електроенергія з дати відключення лягає нам на втрати – самі маємо заплатити. Це будь-який постачальник скаже. В області їх понад 200. Сьогодні Енера постачає електроенергію міськвиконкому. Відомо, що міськтеплоенерго та ряд інших підприємств міської ради перейшли до інших постачальників. Завтра інший постачальник дасть мені такого листа – відключити за борги. І мусимо відключати – це наша пряма функція.

- Іншого постачальника мерія шукає у Вінницькій області чи в іншій?

- Ніби з іншої. Мають право постачати хоч з Нью-Йорка – отримують в НКРЕКП ліцензію і постачають внутрішню електроенергію. У нас же вільний ринок: кожного постачальника, який дасть мені договір, я зобов’язаний пустити. Якщо ж дадуть лист про відключення, то я зобов’язаний це зробити. А от уже чому так трапилось, хто там не заплатив – це відносини між постачальником і споживачем. Наша функція коротка – транспортуємо світло. От, приміром, як «Нова пошта»: привезли товар, заплатив – забрав товар, не заплатив – не забрав. Ми так само.

- Не секрет, що Поліщука асоціюють із Гройсманом. Але досить сміливий крок - відключити світло міськвиконкому. Кулуарно говорять про конфлікт Гройсмана з Моргуновим, який виник ще рік тому під час президентських виборів. І саме після відключення міськвиконкому на сайтах з’являються публікації про вас особисто, зокрема, й про те, що ви – наркоман, тепер нацдружини із свинячою головою, залитими кров’ю вашими парканами і банером саме з вашим прізвищем... У вас є конфлікт з мером Вінниці Сергієм Моргуновим?

- Ми з ним говорили про це після розмальованих воріт і залитим кров’ю парканом мого помешкання… Він запевняв, що це не його рук справа і що він засуджує та вважає неприпустимим переходити на особистості. Але де правда? Бог його знає… З Володимиром Гройсманом я дуже давно спілкувався. А з Сергієм Анатолійовичем спілкувалися, тиснули один одному руку. У день другої акції «псевдоактивістів» я телефонував йому, але трубки він не взяв. Досі не передзвонив, хоча раніше такого не було… Якщо ноги ростуть з міської ради, то мені дивно, як і політика таких людей. Не хочеться в це вірити, хоча пазли чомусь саме так складаються…

- А щодо наркотиків. Ви готові публічно здати аналізи – підтвердити, що не вживаєте наркотичні засоби?

- Я вважаю, таке шоу приниженням, але якщо це необхідність, то готовий. «Стадіон – так стадіон». Просто це дебілізм: комусь спало на думку назвати когось наркоманом і кинути про це статтю на якийсь невідомий сайт, виконуючи брудне замовлення, а я одразу маю бігти виправдовуватись. Я вважаю, що це нижче моєї гідності.

- Проте на відомому сайті «Вежа» виходить публікація «Поліщук ігнорує»: очільник водоканалу звинувачує обленерго в саботуванні узгодження механізму погашення боргів»…

- Я читав цю публікацію: «Поліщук ігнорує…». Дивний заголовок, бо мова йде суто про доповідь директора водоканалу Олександра Чернятинського в міськраді щодо інвестиційної програми. Я питав його: що це я «ігнорую»? Він мене запевняв, що навіть слова такого не казав. Але чомусь видання «Вежа» зацікавлене зачепитись за моє прізвище. Відповідь теж очевидна - у кожного сайту є свій власник.

- До речі, якою була реакція на конфлікт у ваших власників?

- Акціонери мені сказали коротко і ясно: «Тебе «мочить» місцева влада. Ти з ними і з’ясовуй: хочеш – воюй, хочеш – мирись, але твоя задача – постачання електроенергії. Ти повинен виконувати інвестиційні програми, поліпшувати якість електроенергії…». А до оцих усіх надуманих вінницьких «скандалів» вони з розумінням ставляться, навіть десь з посмішкою, натякаючи, «це ж твої друзі, бачиш, що вони тобі виробляють…»

«1,6 млн євро – стільки австрійський інвестор сам собі нарахував»

- Є ще один скандал, який вийшов за межі області - із австрійським інвестором. Виробникові спортивних товарів Head, який хоче побудувати в Вінниці великий завод з виробництва спорядження для зимових видів спорту, потрібно заплатити 1,6 млн євро за підключення до електромереж. Про це повідомив у Facebook власник UBCGroup Ігор Гуменний: «UBCGroup веде спільний проєкт з Head. Коли вони підписували меморандум, ще з попередньою владою, їм задекларували вартість підключення на рівні 300 грн за кВт. Зараз оголосили: 3972 грн за кВт. Їм потрібно мінімум 10 мВт. Це близько 1,6 млн євро! Це потрібно заплатити, щоб тебе підключили і ти потім купував електроенергію! Австрійці перепитали, коли почули цифру: «Це за що?». Вручну на листочку перераховували вартість кВт, перемножили на мегават, перепитували, чи немає тут помилки. Якби їм оголосили ціну під час підписання меморандуму або до покупки землі, їх би тут не було». Тепер цю ситуацію коментує колишній очільник області Валерій Коровій, що саме із монополістом «Вінницяобленерго» виникли складнощі в інвестора.

- До нас інвестор навіть не звертався із питанням про підключення. Наскільки я знаю, Ігор Гуменний – власник UBCGroup, це підприємство, яке будувало. Вони й позичили потужності для свого підприємства в олієжиркомбінату і ще в когось. Хтось пішов на такий крок – віддають свої потужності, нема питань. В полі збудували завод, то десь мали ж взяти електроенергію…

Історія тягнеться з того часу, коли ще Володимир Гройсман був мером, а Юлія Тимошенко – прем’єр-міністром. Тоді уклали меморандум щодо будівництва лінії, яка з’єднає вінницьке міське кільце 110 кВ і підстанцію-750 кВ – Укренерго. Таким чином, у нас буде резервне живлення на місто. За проєктною документацією лінія проходила якраз через новостворений індустріальний парк. Там підстанція мала мати потужності у 60 мВт. Було багато засідань, я їздив у Київ на наради - на рівні віце-прем’єра, за участю НКРЕКП… Утім, як часто робиться в нашій державі, далі нарад справа не пішла. До мене дійсно тоді звертався (ще на стадії переговорів) Валерій Коровій щодо виділення потужностей для заводу Head. Але я пояснив, що є два виходи: або ми добудуємо ту підстанцію – тоді, будь ласка, підключайте, що завгодно; або хай тягнуть собі лінію і працюють за проєктно-кошторисною документацією.

- Оце й коштує 1,6 млн євро?

- Як я розумію, представники Head зайшли на сайт НКРЕКП, де опубліковані ставки за приєднання – вони регулятори, і вони встановлюють ставки за приєднання потужностей. Судячи зі всього, вони взяли калькулятор і самі вирахували цю суму. Потім підняли галас, що обленерго щось вимагає. До нас навіть звернення не було! Але навіть якби було, то це державний регулятор встановлює ставки. «Вінницяобленерго» – природний монополіст в області, користуємось цими ставками, нас регулює державний регулятор у всіх питаннях. Навіть у розподілі прибутку. Щоб ви собі розуміли – ми самі навіть прибутком не розпоряджаємось… Я читав, що Head хтось обіцяв приєднання за 300 гривень. Якщо хтось обіцяв, то нехай хтось і виконує.

- Після цього публічного скандалу Head звернувся до вас?

- Ні. Досі нема звернень ні від Head, ні від Гуменного, оце хіба що ми з ним попереписувались у Фейсбуці. Він чітко розуміє, що це питання загальнодержавне. Але чомусь озвучив позицію, що хтось щось вимагає. Все ж прозоро. Інвестор прекрасно знав. А якщо не знав, то хтось йому задурив голову.

- Між іншим, а що Андрій Поліщук має до Енери?

- Поясню. На вимоги Європейського Союзу Верховною Радою був прийнятий, так званий, «третій пакет енергетичних законів». Саме він зобов’язав створити умови нового енергоринку в Україні. Однією з умов було розділити транспортування електроенергії та її продаж. Відтоді обленерго називається «оператором системи розподілу», а продавці – «постачальники», зокрема, і згадана Енера.

Тим самим законом зобов’язали обленерго створити дочірнє підприємство, яке на перших порах буде постачати електроенергію за універсальною послугою. У нас - це Енера. Там досить складана система: розділили ринок на вільні ціни та на універсальні. Різниця у тому, що споживач за універсальною послугою платить одночасно - як за транспортування енергії, так і за саму енергію.

Після оплати споживачами частину коштів - за транспортування – Енера відповідно перераховує нам, в обленерго. Попри це, тими ж законами обленерго заборонили будь-яке зовнішнє керування і преференції з нашими ж дочірніми підприємствами, у нашому випадку – Енера-Вінниця. Це відслідковується. Для всіх господарських стосунків є окремий директор, який мені не підпорядкований. Але споживач може вибрати не Енеру. Проблема лиш у тому, що нові постачальники, як гриби, виростають, і так само раптово зникають – банкротують. Все населення поки що працює з Енерою. За певний час пустять усіх інших постачальників і до населення. Що це буде? Не знаю. Але так в інших країнах.

Перший рік, як ми працюємо із «постачальниками» як «оператор системи розподілу». Наприкінці року будемо знати, наскільки вигідно було розділити.

«12 ділянок і споруд у Якушинцях – під сонячні панелі»

- Ви уже «сходили» в політику – депутат облради від Мурованокуриловецького району. Наступного року будете балотуватися?

- Піду. Люди в окрузі мені вірять. Я не маю права їх підвести.

- Що дав досвід роботи в облраді?

- Якщо відверто, окрім певних затрат, нічого. Іноді в селі не можуть питання водопостачання в садочку вирішити або демонтаж труби біля школи, а також багато інших подібних питань доводиться на себе брати. Успішно працювали і з головою райдержадміністрації, із сільськими головами, безпосередньо з мешканцями…

Дружина завжди займалася благодійністю – має такий поклик душі. Вона їздила, дивилися в яких умовах дітки в садочках сплять, розважаються… Возила постіль, матраци, ліжечка…

- У вашій декларації вказано, що дружина має бізнес в Іспанії. Не збираєтесь тікати з України?

- Тікати не збираємось. Бізнесу ніякого немає. Дійсно, є квартира на узбережжі, яку здають в оренду.

- До речі, ви задекларували 12(!) ділянок у Якушинцях. Навіщо стільки?

- Є закон, який дозволяє на приватних ділянках встановлювати електричні станції до 30 кВт – зелена енергетика.

- І за це вам платить Енера?

- Так, не тільки нам, а усім - хто продає. Закон зобов’язує з населенням працювати саме Енеру.

- Вдома користуєтесь сонячною енергією?

- Ні, вдома ще не зробили, а тільки збираємось. Маємо найближчим часом дах вкрити сонячними панелями. Вигляд це матиме такий собі, але…

- Вигідно?

- З нового року тариф впаде на 10%. Але сьогодні досить вигідно. Термін окупності – до п’яти років.

- Ви, як і ваш батько, Леонід Поліщук, професор, академік Підйомно-транспортної Академії наук України, викладаєте у політехнічному університеті. Часто читаєте лекції?

- Як виходить. Розповідаю про загальні поняття в енергетиці. Не один рік був головою державної екзаменаційної комісії. Найкращих студентів приглядав в обленерго - пропонував працевлаштувати… Колись в обленерго черга стояла – не пробитися. А сьогодні 400 вакансій. Нема ким заповнювати, бо не можемо конкурувати із приватними фірмами, які на відміну від нас можуть самостійно встановлювати зарплати. А також відкриті кордони вплинули на це… От сьогодні нарешті на розгляді питання про підвищення зарплат на 33%. Нам регулятор встановлює фонд зарплати праці, і на кожну посаду є певна межа – від і до.

«Не спішіть з прогнозами про нового власника обленерго»

- 4 млрд грн – такий річний оборот компанії «Вінницяобленерго» згадують у публікаціях про Костянтина Григоришина. Російський мільярдер родом із Запоріжжя, у 2016 році отримав громадянство України і став мільйонером – з $1,3 млрд його статки впали до $950 млн. У свіжому рейтингу журналу «Новое время» 53-річний бізнесмен зайняв 15 сходинку серед найбагатших українців – $462 млн. Як нещодавно заявляв Ігор Коломойський, п’ять років тому Григоришин позичив у Порошенка $50 млн взамін на акції «Вінницяобленерго». Можливо, і сьогодні ситуацію навколо обленерго розхитують у медіа не лише через водоканал. Спростуйте чи підтвердіть, що вінницька компанія належить Петру Порошенку?

- За п’ять років на посаді гендиректора із власником обленерго Костянтином Григоришиним я особисто спілкувався тричі. Звісно, я теж цікавлюсь останніми новинами його бізнес-групи «Енергетичний стандарт», куди входить і наша компанія. Повірте, я б не поспішав із прогнозами щодо нового власника «Вінницяобленерго». І це не лише тому, що я тут гендиректор. Не буду лукавити: контракт зі мною підписаний до вересня 2020 року.

- Вам і пишуть на парканах «криса Григоришина», і до Путіна тим самим прив’язують…

- Оце така маячня! Ми - українське підприємство, Григоришин – громадянин України, тут народився. Якщо вже на те пішло, то в нього у самого був конфлікт із Путіним, він втратив частину бізнесу. За чутками, мова йшла і про частину шикарної колекції картин, яку оцінювали у сотні мільйонів доларів.

Так, я не ходжу в камуфляжі, не ходжу на політичні акції… Але наше підприємство і я особисто допомагаємо військовим. 14 одиниць готової техніки передали, всього - 26. Ми ж розуміємо, що вона не повернеться. Так, у нас самих бракує техніки, але ми передаємо. А водоканал купує собі нову. У нас такої техніки немає, яку придбав водоканал. Ми все, що могли, передаємо на фронт. Наша сім’я підтримує чималими коштами наших військових. Війна навчила нас ділитися. Багато наших хлопців на передовій стоять, а не бігають із свинячою кров’ю і розказують, хто кому «криса»...

- До речі, з обласного бюджету керівнику водоканалу премію мають дати – днями ухвалили таке рішення…

- Це взагалі я не розумію! Як може бюджетна комісія таке вирішити?! На мою думку, це питання має бути винесено на сесію облради… Це паноптикум!.. Знаєте, мине час, і всі все зрозуміють. Я сам у деякі речі не міг повірити.

Автор: Оксана Пустовіт
газета "Вінниччина" 29.11.2019

Поділитись: